20 лютого всі українці вшанували Героїв Небесної сотні, людей які загинули під час Революції Гідності на майдані.

20 лютого 2014 року – найкривавіший день євро революції. На майдані в Києві з’явилися перші жертви, було чути стогони поранених, розпочався відлік Небесної  сотні, відлік нової історичної епохи, прагнення вистояти до останнього та відправити злочинну владу у відставку.

Вони не були героями, вони були звичайними людьми. І в останню мить віддали нам найдорожче-своє життя. За нас віддали, аби ми жили, долюбили за них, пісень за них доспівали.
Вшанувати пам'ять Героїв-обов’язок кожного свідомого українця.
Ці лютневі дні полонять не лише тіла. Наші душі холонуть від подій чотирирічної давності. Криваві розстріли мирної демонстрації стали історією.  Герої не вмирають! Під таким гаслом студенти  I медсестринської групи Новоселицького мед коледжу БДМУ разом з куратором Нестеровською Г.Р,  із зав. по виховній роботі Плачинтою І.М. та викладачем історії Соколовою А.Ю. провели патріотичний виховний захід, під час якого хвилиною мовчання вшанували пам'ять Героїв Небесної Сотні та запалили свічку пам’яті.
Ведучі цього заходу Настас Світлана, Балан Міхаела, Кулікова Олена, та Ілаш Марія згадували про доленосні події студентського майдану. Студентка Матушевська Ірина розповідала про свого батька, який і до цих пір захищає нашу Батьківщину у зоні АТО, продемонструвала присутнім змістовну презентацію, а закінчила розповідь власним віршем «Мій батько Герой».
В ході заходу всі присутні переглянули відеохроніку майдану, та прослухали, до сліз зворушливу, тематичну поезію.
Слухаючи вірші, які декламували такі вірші як:
- Змошу Крістіна, Русу Анна-Марія, Балан Марія, Ігнатеско Маргарита, Кушнір Роксолана, Червінська Юля, Ярчук Віра, Надієвець Тетяна, Дарій Алла-Аліна, присутні ледь стримували сльози, а подумками напевне, кожен на мить перенісся у ті криваві дні якими був охоплений майдан адже рядок кожного вірша кричить про сум Українського народу. А жура і туга тих днів закарбувалися в наших серцях та нашій пам’яті назавжди.
А також всі присутні мали змогу послухати патріотичні і зворушливі пісні у виконанні Балан Марії, Русу Анни-Марії, і Дарій Алли-Аліни.

Насамкінець виховного заходу із уст ведучих прозвучали слова:
« Не розчаровуйсь в Україні,
А розумій її печаль.
Що робиш ти для неї нині,
у себе спершу запитай…»

З уст Русу Анна-Марія, дуже заклично пролунали слова молитви:
« В своїй Молитві, Боже єдиний,
Прошу: дай щастя для України.!»

Всі,  хто поклав своє життя за нашу незалежність, житиме вічно у наших серцях, бо Герої не вмирають:
« Герої такі не вмирають».
Вони будуть вічно живі
Героїв завжди пам’ятають
На небі й на рідній землі.

«Вічна пам'ять Героям!»